Урок 2. Вивчення англійської мови

Підійшов час для другого уроку. Перш ніж, розпочати, переконайтеся, що ви добре засвоїли весь матеріал з попереднього уроку, знаєте усі слова усно і письмово і добре розібралися з артиклем. Якщо комусь щось не зрозуміло – не соромтеся запитувати у коментарях.

Розпочнемо новий урок з вивчення нових букв:

Ll - звук [л]. Алфавітна назва - ел.
Ff - звук [ф]. Алфавітна назва - еф.     
Mm - звук [м]. Алфавітна назва - ем.
Ss - звук [с]. Алфавітна назва - ес.
Cc - звук [к]. Алфавітна назва - сі.
Hh - звук [х]. Алфавітна назва - ейч.

Алфавіт з писаними буквами я вже викладав. Рекомендую скачати його, або знайти собі зручніший, бо якщо ви починаєте навчання з букв, то він вам ще не раз знадобиться.

Багато кого може спантеличити буква «Сс». Поки що ми її читатимемо як «к». Для інших варіантів її звучання є правила, які ми пізніше вивчимо.

Отже, оволодівши новими літерами, можна переходити до вивчення нових слів:

a doll [долл] - лялька.
a leg [леґ] - нога.
an apple [епл] - яблуко.
a lip [ліп] - губа.
little [літл] - маленький.
a flag [флеґ] - прапор.
a flat [флет] - квартира.
left [лефт] - лівий.
a lamp [лемп] - лампа.
a man [мен] – чоловік, людина.
a map [меп] - карта.
a cat [кет] – кіт, кішка.
a cap [кеп] - кепка.
a hat [хет] - капелюх.
a hand [хенд] - рука.

Варто зазначити, що в англійській мові поняття роду і відмінку трішки відрізняються від української. Поняття роду буває лише в окремих словах, а з відмінків існують лише Називний та Присвійний. Саме тому  слово «little» можна перекласти не лише як «маленький», але й також «маленька, маленьке, маленькі». Так само слово «a cat» може бути перекладено як «кіт», так і «кішка».

Також, разом з новими словами з’являється невеличке правило читання:

Якщо слово закінчується на букву «е», і в слові є інші голосні, то остання буква «е» не читається. Наприклад:

Little – [літл] – маленький.

An apple – [епл] – яблуко.

Порядок слів у реченні.

Ви вже вивчили достатньо слів, щоб починати будувати перші примітивні речення. Але й тут не усе так просто. На відміну від української мови, де порядок слів у реченні не відіграє важливої ролі (Мама купила іграшку/Купила мама іграшку/Іграшку купила мама – всі три речення мають однаковий зміст), в англійській мові порядок слів у реченні має дуже важливе значення і цього порядку потрібно дотримуватися. Поки що ми працюватимемо з розповідними реченнями в яких існує наступний порядок: 

1 місце – підмет (головний член речення, відповідає на запитання «хто?», що?»).

2 місце – присудок (головний член речення, відповідає на запитання «що робити?», «що зробити?»).

3 місце – додаток (другорядний член речення, відповідає на всі запитання відмінків окрім Називного).

4 місце – обставина (другорядний член речення, відповідає на запитання «як?», «коли?», «де?», «куди?»…).

Звісно цей порядок інколи може порушуватися, але в більшості випадків він залишається сталим.

Залишився ще один другорядний член речення – означення. Означення (відповідає на запитання «який?», «яка?», «чий?», «чия?») не має фіксованого місця у вищезазначеній схемі. Його можна поставити як перед підметом, так і перед додатком, або й навіть обставиною. Все залежить від ситуації:

Мама купила іграшку в магазині.

Дане речення можна сміливо перекладати на англійську, порядок слів тут дотриманий. Тепер зверніть увагу на ці речення:

Моя мама купила чудову іграшку в великому магазині.

Моя мама купила чудову іграшку в магазині.

Моя мама купила іграшку в магазині.

Мама купила чудову іграшку в великому магазині.

Всі ці речення, та їх інші похідні будуть також правильними згідно з критерієм «порядку слів». Як бачите, означення не порушує логічного змісту речення і може розміщуватися на різних місцях. Фактично, його можна вважати частиною підмета, якщо воно стоїть перед підметом, частиною додатка – якщо перед додатком і т.д.

Дуже часто люди плутають члени речення і частини мови. Наприклад, підмет і іменник являються різними речами, якщо у вас з цим проблеми, то почитайте більш детально про ці явища у підручниках, чи інтернеті, чи попитайте знайомих фахівців з української мови. Як бачите, знання української мови сильно впливає на вивчення англійської.

Варто пам’ятати, що другорядні члени речення не обов’язково мають бути у кожному реченні. Вони можуть бути без додатків, або обставин, або і тих, і тих:

Мама купила чудову іграшку.

Мама була в магазині.

Мама працювала.

Проте, жодне речення в англійській мові неможливе без головних членів речення – підмета і присудка. Відомо, що в українській мові існує чимало речень, де немає одного з двох головних членів речення. Поки що ми розглянемо речення, в яких немає присудка:

Учні у класі.

Це погана ручка.

Для таких випадків використовується дієслово to be – бути. У нього є три  форми, проте поки що ми працюватимемо з однією з них – is.

Is можна перекласти словом «є». Воно використовується в ролі допоміжного присудка і ставиться в реченнях, де в українській мові присудка немає:

Це погана ручка.

Це (є) погана ручка.

It is a bad pen.

Ручка у руці.

A pen is in a hand.

Як бачите, навіть якщо присудка немає в українському варіанті речення, при перекладі присудок має зайняте своє місце – одразу після підмета. Інші допоміжні присудки ми розглянемо пізніше, поки що працюватимемо з «is».

Особливості скорочення «is».

Присудок «is» можна скорочувати приєднанням до підмета за допомогою апострофа:

It is a bad pen. = It’s a bad pen.

A pen is in a hand. = A pen’s in a hand.

Обидва речення є однаковими і відрізняються лише на письмі і у вимові.

Домашнє завдання: перекладіть на англійську наступні речення, не забуваючи про артикль, присудок, порядок слів, і всі правила з ними пов’язані:

Це великий кіт.

Це погане яблуко.

Це маленька квартира.

Великий капелюх на ліжку.

Олівець біля яблука.

Це ліва нога.

Дякую всім за увагу. Очікуйте на наступний урок. Сподіваюся, ви дізналися щось корисне.